АЛЬДОСТЕРОН (франц. aldehyde — альдегід + грец. stereos — твердий, міцний) — гормон кори надниркових залоз стероїдної природи, який становить близько 2% всіх кортикостероїдів. Характерною особливістю є наявність альдегідної групи в тринадцятому положенні циклопентанпергідрофенантренового циклу:
Регулює мінеральний обмін в організмі, належить до типових мінералкортикоїдів. Рівень секреції А. пов’язаний з відносним вмістом у плазмі крові Na+ та К+ й регулюється проміжним мозком та вегетативною нервовою системою. При нестачі гормону відзначають пігментацію шкірних покривів, розвивається бронзова хвороба, порушується мінеральний обмін, зменшується зворотне всмоктування іонів Nа+ нирковими канальцями і накопичення іонів К+. Одночасно відбувається втрата гідрокарбонатів, хлору і води. При надмірному синтезі А. виявляють зниження в крові вмісту іонів К+ і накопичення іонів Nа+. Гіпернатріємія зумовлює затримку води та іонів Сl– в організмі, внаслідок чого виникають гіпертонія, м’язова слабкість і серцева недостатність. Вплив А. на іонний баланс реалізується на рівні нирок, кишечнику, потових та слинних залоз за участю ферменту Na+/К+-АТФази. Фермент міститься у цитоплазматичних мембранах залозистих клітин і транспортує іони та підтримує іонну рівновагу. Транспорт А. до клітин-мішеней забезпечується альбуміном плазми крові. Для А. характерним є цитоплазматичний механізм дії. За добу в корі надниркових залоз синтезується 0,15–0,40 мг А. Регулювання вмісту А. здійснюється ренін-ангіотензиновою системою, а також кортикотропіном і серотоніном. Секреція А. стимулюється адреногломерулотропіном. Якщо у раціоні дефіцит Na+ і надлишок К+, то утворення А. збільшується.
Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника і В.О. Топачевського. — К., 1986; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993.